І правда, багато побутових справ нам довелося перенести додому. "Карантин нас загнав до хатин" — так співає блогер і фронтмен гурту NRavitsa Planet Іван Марунич. Зокрема, і спорт.

"Уявляю себе давньогрецьким олімпійцем": актор Євген Янович розповів про домашні тренування на карантині"Уявляю себе давньогрецьким олімпійцем": актор Євген Янович розповів про домашні тренування на карантині

З такою ціллю я й прийшов у спортзалу 2-го січня, але тоді мій організм банально відмовився тренуватись. Ще на Новий рік я вирішив, що зроблю 100 тренувань у 2020 році. Я зрозумів, що це якийсь "знак". Почалися сильний головний біль та нудота. В першу чергу цей пост — це моя власна мотивація. Та відступати не хотілося, тому виклав пост. І закликав так само мотивувати себе публічністю інших. Бо я пообіцяв, що зроблю у 2020 сто тренувань не лише собі, а десяткам тисяч підписників.

Потім до мене приєдналась Аня Гресь (акторка шоу "Мамахохотала" і молода мама), далі ще чимало підписників. Хештег #МояСотка чітко відображає ціль, а мені ще й додає кумедного алкогольного підтексту. Навіть під час карантину є декілька хлопців, що постійно відмічають мене у своїх сторіз.

Зараз вдома — це різноманітні комплекси: від пресу до віджимань. В до карантинну еру це були тренування у залі з тренером на різні групи м'язів та кардіо у європейських містах під час зйомок тревел-шоу "Суперматч" (також виходить на телеканалі НЛО TV).

Єдине, що використовую — програму "7 minutes". Ніякого. Задивлювався на гантелі в інтернет-магазині, та зрозумів, що після карантину їхня основна функція буде схожою із функцією будь-якої імпульсивної покупки — збирати пилюку. Всі в Instagram про неї запитують, коли я викладаю спітнілу фізіономію після ранкового тренування. Тому обмежився килимком за 118 гривень.

Повинна ж бути хоч якась перевага від тренувань вдома. Ні. Тому уявляю себе давньогрецьким олімпійцем, принаймні за кількістю одягу.

Та враховуючи, які можуть бути авральні графіки після повернення зйомок — боюся, що #МояСотка перетвориться на #МояП’ятдесятка. На карантині це стандартні 40 хвилин щодня, під час звичайного ритму намагався тричі на тиждень повноцінно у залі тренуватися.

Для чого вам це? Знову ж таки, мотивація — зрозумійте свою і все вдасться. Ви повинні мати ціль та йти до неї, тоді щодня не виникатиме питань для чого це. Бо "я буду тренуватися кожного дня, бо так треба" — не працює. За невиконання — штраф. На крайній випадок, підпишіть контракт самі з собою.

Я за 29 років ніколи не мав пресу. В першу чергу, націлений, що хоч якийсь результат буде. Але це точно не самоціль. Тому хочеться, аби він нарешті показав себе світу. Як мінімум, спорт увійшов в звичку — це величезний плюс. І результат не тільки візуально проявлятиметься, а й ментально.

У "цивільні" дні сильно себе не обмежую. Я щороку двічі змінюю його, бо тримаю піст. Коротше, банальні речі, які ви і так добре знаєте. Намагаюся не їсти після 20:00 та не їсти солодкого та мучного у другій половині дня. Хоча, після Великодня дозволив собі два тижні харчувальної анархії.

В першу чергу, потрібно зрозуміти, що не варто іти на компроміси із совістю. Це важко. "Давай сьогодні поспимо трішки довше, а вже завтра почнемо!", "Чувак, та не парся, все не так запущено, он глянь на Колю/Васю/Петю, отам треба не лінуватися", "Від життя треба отримувати задоволення. Бо вона, зараза, дуже любить виторговувати комфортні умови для конкретного моменту, в якому ви знаходитесь. Хіба зараз тобі хочеться пітніти?".

Я ненавиджу, коли у залі багато людей, та з карантином почав це цінувати. Відсутність атмосфери. От її не вистачає найбільше. Мені здається, спортклуб має свою особливу енергетику. Тому це теж напрягає, що ніби й займаюся, а #МояСотка завмерла. До речі, домашні тренування я вирішив не враховувати в свою #МоюСотку.

От зараз проговорив його і зрозумів, що пора все-таки боротися із інста-залежністю. Після тренувань я завжди виставляю сторіз із замученою та спітнілою фізіономією.

0
Санитайзеры. Антисептики. Москва. Доставка.